Slavistična revija

Tekst in podtekst v Bartolovi kritiki Vidmarjevih Literarnih kritik

Tomo Virk — 2025-11-19

Vladimir Bartol je leta 1952 objavil obsežno oceno »Literarnih kritik« Josipa Vidmarja. V njej je podrobno obravnaval tudi nekatera splošna vprašanja literarnega kritištva in zgodovinopisja. Ta razprava poskuša ob pomoči Bartolovih dnevniških zapiskov pokazati, da se za Bartolovim navzven nevtralnim diskurzom skriva osebno motivirana vizija preoblikovanja literarne zgodovine v tem duhu, da bo lahko ustrezno ovrednotila njegov lasten literarni opus.

Dogodek v poeziji Maje Vidmar, Alojza Ihana in Uroša Zupana

Manja Ocepek — 2025-11-19

Članek se ukvarja z vprašanjem prisotnosti dogodkov v liriki. Prinaša nekatere novejše teoretične poglede na to kategorijo in jih aplicira na izbrano poezijo najvidnejših pripadnikov generacije pesnikov, rojenih okrog leta 1960 – Maje Vidmar, Alojza Ihana in Uroša Zupana –, v zvezi s katerimi se pogosteje pojavlja oznaka o narativnosti, ki je del širše diskusije o pripovednem obratu sodobne (slovenske) poezije. Izkaže se, da je zanimanje za pripovedne strategije, predvsem dogodek in z njim povezano zgodbo, opazno pri vseh treh avtorjih, a njihova poezija – kljub narativizaciji – zaradi vloge, ki jo pridobivajo v njej predstavljeni dogodki, ostaja primarno lirska. Izsledki analize ponujajo sklep, da je narativnost mogoče razumeti kot eno izmed skupnih točk sicer heterogene, sinkretične, s pluralizmom avtopoetik zaznamovane slovenske poezije ob njenem vstopu v novo tisočletje.

Kaj je novega v avtobiografiji? Kulturni prelom v poljskih literarnih raziskavah in osebnodokumentarna literatura

Michał Kopczyk — 2025-11-19

Prispevek obravnava nekatere pojave s področja avtobiografije, kot jih vidi poljska literarna veda oz. tisti njen del, ki uporablja metodološke postopke, izoblikovane v okviru kulturne literarne teorije. Avtor skuša predstaviti značilne elemente avtobiografije ter preobrazbe, ki so se zgodile na tem področju, in ugotavlja, da je v njem prišlo do oživitve, kar kažejo vse številnejše objave avtobiografij, pa tudi rastoče zanimanje literarnih raziskovalcev za to obliko literarne izpovedi. V prispevku so prikazana najpomembnejša načela kulturne literarne teorije ter po avtorjevi oceni najzanimivejši primeri njene uporabe pri analizi avtobiografskega gradiva.

Образ железной дороги в романе М. Степановой Фокус

Наталья Ковтун — 2025-11-19

В статье рассматривается образ железной дороги – структурообразующий в романе М. Степановой Фокус (2024). Он выступает как элемент системы языка, представленный в интертекстуальном поле, связанный с освоением формы времени. Ключевыми здесь стали темы путешествия, театра, языка. Сюжет путешествия реализуется как движение по Лабиринту бессознательного, внутри Мировой Библиотеки и как аналог письма. Образ героини отличают приметы Трикстары, исследующей перспективы человека цивилизованного в абсурдном настоящем. На уровне нарративной стратегии персонаж наделяется свободой воли и преодолевает замысел автора. Отсюда же множественность аналогий известных сюжетов в поисках выхода из текста. Рассказанная в романе история становится только поводом для самостоятельных ассоциаций читателя, создающего свою версию текста.

Maksim Gorki – dramatik ruske revolucije na slovenskih odrih

Gašper Troha — 2025-11-19

Prispevek analizira recepcijo dram Na dnu in Otroci sonca Maksima Gorkega. S pomočjo natančnega branja obeh dramskih besedil ter analize kritiških odmevov njunih uprizoritev oriše razvoj recepcije, ki se je gibala od navdušenega sprejemanja do spoznanja o neaktualnosti te dramatike.

Корпусная лингвистика, частотная и толковая лексикография: векторы взаимодействия

Нина Мечковская — 2025-11-19

О прагматике числовой приблизительности (на материале русского языка)

Максим Душкин — 2025-11-19

В статье будут рассмотрены некоторые прагматические закономерности в использовании сочетаний так называемых показателей приблизительности с названиями чисел (напр. примерно триста тысяч километров, около двадцати человек, свыше ста тридцати раз). Анализ проводится на материале русского языка, но можно предполагать, что выводы могут носить и более универсальный характер, т. е. описанные прагматические особенности приблизительных числовых определений наблюдаются и в других языках.

Frazeološke konstrukcije – teoretični in leksikografski vidik

Natalija Ulčnik — 2025-11-19

V prispevku so obravnavane t. i. frazeološke konstrukcije (npr. X vseh X, X ni Y), ki se jim frazeologija v zadnjem obdobju intenzivneje posveča pod vplivom konstrukcijske slovnice, v slovenistiki pa jim še ni bila namenjena opaznejša raziskovalna pozornost. Prispevek podaja teoretična izhodišča za raziskovanje teh frazeoloških enot z modelno skladenjsko zgradbo, izpostavlja njihove definicijske lastnosti in razmerje do sorodnih enot, analizira pa tudi njihovo vključenost v slovenske leksikografske vire.

Основні тенденції в уживанні числівників в українській мовній практиці ХХІ сторіччя

Лариса Колібаба — 2025-11-19

У статті комплексно проаналізовано основні тенденції в уживанні числівників в українській мовній практиці І чверти ХХІ сторіччя. Виокремлені тенденції поділено на дві групи: 1) позитивні; 2) негативні. До позитивних тенденцій уналежнено активізацію використання форм із закінченнями -ох, -ом у непрямих відмінках власне-кількісних числівників, розширення сполучуваности збірних числівників з іменниками всіх родів, замінювання прийменникових форм місцевого відмінка числівниками у формі родового відмінка без прийменника в часових конструкціях. Як негативні тенденції витлумачено узгодження числівників два, три, чотири в називному відмінкові множини з іменниками чоловічого роду ІІ відміни на -а (-я), поєднання кількісних числівників з іншомовним компонентом тop-, неправильне називання календарних років, порушення норм від- мінювання числівників – назв сотень. Зроблено спробу оцінити зміни у використанні числівників з погляду їхньої відповідности історично сформованим граматичним особливостям української літературної мови та практичної доцільности.

Intenziteta jezika v slovenščini in nekaterih drugih južnoslovanskih jezikih

Vesna Mikolič — 2025-11-19

V prispevku nas zanimata naklonskost in intenziteta jezika v južnoslovanskih jezikih (slovenščini, bosanščini, hrvaščini, srbščini in črnogorščini). Raziskava na osnovi korpusnega pristopa izhaja iz teoretskih izhodišč pragmatike in medkulturne pragmatike. S pomočjo korpusov spletnih besedil omenjenih jezikov, zbranih v okviru središča znanja CLARIN za južnoslovanske jezike (CLASSLA), je bila opravljena primerjalna lingvistična analiza z namenom prepoznavanja jezikovnih sredstev in komunikacijskih vzorcev, povezanih z intenziteto jezika. Primerjalna študija je pokazala, da se v jezikih BHSČ krepilci uporabljajo pogosteje, šibilci pa redkeje kot v slovenščini, kar nakazuje visoko intenziteto spletnih besedil v teh jezikih. Kljub manjši splošni rabi krepilcev v slovenščini pa pogostost krepilcev v oglaševalskih in mnenjskih besedilih kaže, da je tudi za slovensko spletno komunikacijo značilna visoka intenziteta jezika.

Silvija Borovnik, 2022: Ugledati se v drugem. Slovenska književnost v medkulturnem kontekstu.

Janja Vollmaier Lubej — 2025-11-19

23. mednarodna znanstvena konferenca Komisije za besedotvorje pri Mednarodnem slavističnem komiteju Stopenjsko besedotvorje

Boris Kern — 2025-11-19

Marko Jesenšek, 2024: Imenitnost slovenskega jezika

Marija Švajncer — 2025-11-19