Implicit Causativity of the Attrіbute in Slavic Languages
DOI:
https://doi.org/10.57589/srl.v71i2.4101Keywords:
implicit causativity, causative, attribute, sentence, Slavic languagesAbstract
The article has been dedicated to describe the implicit causative possibilities of attributes that are expressed by adjectives in Slavic languages. An attribute enter into causative relations with any component of the sentence, as well as with a group of such components. Since causativity is a complex, multidimensional phenomenon, different principles for classifying the types of cause-and-effect relationships in a simple sentence involving an attribute are possible. The implicitly expressed causativity of the attribute affects the formation of the general meaning of the utterance.
References
Jakub Lubomir Banasiak, 2020: Procesy nominalizacyjne w zdaniach wyrażających relacje przyczynowo-skutkową (na materiale języka polskiego i bułgarskiego). Warszawa: Wydawnictwo Instytutu Slawistyki Polskiej Akademii Nauk.
Clifford Spence Burgess, 1995: Mapping multiple causatives. Simon Fraser University Press.
Noam Chomsky, 1957: Syntactic structures. Berlin: Mouton.
Bernard Comrie, 1976: The syntax of causative construction: cross-language similarities and divergences. The grammar of causative construction. Ed. M. Shibatani. New York, San Francisco, London: Publisher Brill. 259-312.
Robert M. V. Dixon, Aleksandra Aikhenvald, (eds.), 2004: Adjective classes: A cross-linguistic typology. Oxford: Oxford University Press.
Renata Grzegorczykowa, 1998: Wykłady z polskiej składni. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN.
Елена Иванова, Алла Градинарова, 2015: Синтаксическая система болгарского языка на фоне русского. Москва: Языки славянских культур.
[Elena Ivanova, Alla Gradynarova, 2015: Sintaksičeskaja sistema bolgarskogo jazyka na fone russkogo. Moskva: Jazyki slavjanskich kul’tur.]
Олександр Єременко (ред.), 2021: Філософські аспекти дослідження каузальності в соціально-гуманітарній сфері. Одеса: Гельветика.
[Oleksandr Jeremenko (red.), 2021: Filosofs’ki aspekty doslidžennja kauzal’nosti v social’no-humanitarnij sferi. Odesa: Hel’vetyka.]
Ірина Кононенко, 2009: Прикметник у слов’янських мовах. Київ: Видавництво Київського університету ім. Тараса Шевченка.
[Iryna Kononenko, 2009: Prykmetnyk u slov’jans'kyh movah. Kyjiv: Vydavnyctvo Kyjivs’koho universytetu im. Tarasa Ševčenka.]
Ірина Кононенко, 2011: Системні зв’язки дієслова та прикметника у слов’янських мовах. Життя у слові. За ред. В. Скляренка. Київ: Наукова думка. 171-81.
[Iryna Kononenko, 2011: Systemni zv’jazky dijeslova ta prykmetnyka u slov’jans’kyh movah. Žyttja u slovi. Za red. V. Skljarenka. Kyjiv: Naukova dumka. 171-81.]
Ирина Кононенко, 2020: Типология главных членов предложения в славянских языках. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.
[Irina Kononenko, 2020: Tipologija glavnyh členov predloženija v slavjanskih jazykah. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.]
Leonid Kulikov, 2001: Causatives. Language typlogy and language universals. An international handbook. Vol. 2. De Gruyter Mouton. 886-98.
Наталія Леміш, 2015: Вертеральні типи каузальності у споріднених мовах. Житомир: Видавництво Житомирського університету.
[Natalija Lemiš, 2015: Verteral’ni typy kauzal’nosti u sporidnenyh movah. Žytomyr: Vydavnyctvo Žytomyrs’koho universytetu.]
Renata Majewska-Grzegorczykowa, 1957: Czasowniki kauzatywne i receptywne w języku polskim. Poradnik Językowy 2. 49-62.
Игорь Мельчук, 1998: Курс общей морфологии. T. 2. Москва: Языки русской культуры.
[Igor’ Mel’čuk, 1998: Kurs obščej morfologii. T. 2. Moskva: Jazyki russkoj kul’tury.]
Владимир Недялков, Георгий Сильницкий, 1969: Типология каузативных конструкций. Типология каузативных конструкций. Морфологический каузатив. Ред. А. А. Холодович. Москва: Наука. 5-19.
[Vladimir Nedjalkov, Georgij Sil’nyckij, 1969: Tipologija kauzativnyh konstrukcij. Tipologija kauzativnyh konstrukcij. Morfologičeskij kauzativ. Red. A. A. Holodovič. Moskva: Nauka. 5-19.]
Ivan Petrov, 2007: Wyrażanie struktur polipredykatywnych w rozwoju języka bułgarskiego. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego.
Александр Потебня, 1958: Из записок по русской грамматике. T. 2. Москва: Просвещение.
[Aleksandr Potebnja, 1958: Iz zapisok po russkoj grammatike. T. 2. Moskva: Prosveščenije.]
Александр Потебня, 1968: Из записок по русской грамматике. T. 3. Москва: Просвещение.
[Aleksandr Potebnja, 1968: Iz zapisok po russkoj grammatike. T. 3. Moskva: Prosveščenije.]
Joachim Ritter, J., Karlfried Grunder, K., Gotterfried Gabriel (eds.), 2007: Historisches Wӧrterbuch der Philosophie. Verlag Scheidegger and Spiess.
Masayoshi Shibatani, Prashant Pardeshi, 2002: The causative continuum. The Grammar of Causation and Interpersonal Manipulation. Ed. M. Shibatani. John Benjamins Publishing Company. 85-126.
Майя Всеволодова, Татьяна Ященко, 2020: Причинно-следственные отношения в современном русском языке. Москва: Либроком.
[Majja Vsevolodova, Tat’jana Jaščenko, 2020: Pričinno-sledstvennye otnošenija v sovremennom russkom jazyke. Moskva: Librokom.]
Іван Вихованець, 1993: Граматика української мови: Синтаксис. Київ: Либідь.
[Ivan Vychovanec’, 1993: Hramatyka ukrajins’koji movy: Syntaksys. Kyjiv: Lybid’.]
Іван Вихованець, Катерина Городенська, 2004: Теоретична морфологія української мови. Київ: Пульсари.
[Ivan Vychovanec’, Kateryna Horodens’ka, 2004: Teoretyčna morfolohija ukrajins’koji movy. Kyjiv: Pul’sary.]
Phillip Wolff, 2007: Representing causation. Journal of Experimental Psychology: General 136. 82-111.
Agnieszka Zatorska, 2013: Polskie i słoweńskie predykatory kauzatywne z parafrazą przymiotnikową. Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego.
Олена Зеленська, 1993. Каузальність у філософії, логіці та мові. Мовознавство 4. 63-7.
[Olena Zelens’ka, 1993. Kauzal’nist’ u filosofiji, lohici ta movi. Movoznavstvo 4. 63-7.]
Downloads
Published
How to Cite
Issue
Section
License
Copyright (c) 2023 Iryna Kononenko
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Slavistična revija (http://www.srl.si) is distributed under
Creative Commons, attribution 4.0 international.
Slavistična revija publishes fully open access journals, which means that all articles are available on the internet to all users immediately upon publication. Non-commercial use and distribution in any medium is permitted, provided the author and the journal are properly credited.
